Warning: A non-numeric value encountered in /home/tvds/public_html/plugins/system/helix3/core/helix3.php on line 576

Warning: A non-numeric value encountered in /home/tvds/public_html/plugins/system/helix3/core/helix3.php on line 576

 ТВДС5


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/tvds/public_html/plugins/system/helix3/core/classes/menu.php on line 258

Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/tvds/public_html/plugins/system/helix3/core/classes/menu.php on line 258

«Сину, сину, ангел мій…»

PLG_VOTE_STAR_INACTIVEPLG_VOTE_STAR_INACTIVEPLG_VOTE_STAR_INACTIVEPLG_VOTE_STAR_INACTIVEPLG_VOTE_STAR_INACTIVE
 

В житті людини є багато значних подій, що в різний спосіб змінюють плин життя і збагачують в такий спосіб людську пам'ять незабутніми враженнями. Та коли мова йде про спільноту, то знаковість торжества буде масштабнішою, а радість – безмежною, бо каже народна мудрість, що горе поділене навпіл – вже не горе, а радість розділена друзями – це вже свято. Саме такою святочно-урочистою в пам’яті студентів ІІ-го курсу Тернопільської вищої духовної семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого залишиться подія 21 вересня 2008 р.Б., адже подія дійсно є такою, що привернула до себе увагу всієї семінарійної спільноти та всіх тих, що є близькими до цього навчального закладу. Вже стало традицією щороку здійснювати чин освячення підрясників і цього року цей день є знаменним ще й тим, що облечини співпали із святом Різдва Пресвятої Богородиці.

Урочистості розпочалися з молитви в Церкві Вознесіння Господнього, де у співслужінні з багатьма запрошеними священиками о. д-р Михайло Пастух відслужив Вечірню, яка виявилася особливою, бо тої незвичайності їй надавали, насамперед, молитви тих, хто приїхав на це свято, тепло вишиванок, що зігрівали серця другокурсників, радість матерів та скупі сльози сивочолих батьків, які великими краплями спадали по щоках, немов би соромилися тих, хто їх породив. Кульмінацією торжества став приїзд правлячого єпископа Тернопільсько-Зборівського Кир Василія, який уділив своє архиєрейське благословення та звернувся з привітальним словом до всіх, хто був присутній у храмі. Владика у своєму звернені наголосив на важливості цього чину, закликав до молитви, адже ніщо не має такої сили, як молитва, сповнена віри і любові. «Це є перший крок на дорозі до священства, а очікування вищих свячень повинно бути стимулом до наполегливої та самовідданої праці, щоб стати добрим священиком», – сказав Владика. Та головне, як було неодноразово сказано, це витримати до кінця, бо багато покликаних, але мало вибраних.

Дуже зворушливим був момент, коли брати, схиливши голови, просили благословення у найрідніших людей – своїх батьків. Споглядаючи за виразом їхніх облич, можна з певністю сказати, що вони переживали не менше ніж їхні діти і кожен, вклавши у це благословення всю свою любов, просив щиро у Бога щастя для сина.

Відтак, кожен другокурсник у супроводі «хресного» (старшого брата-семінариста), що йшов попереду зі свічкою, підходив до Владики, щоб отримати благословення на носіння підрясники. Перед тим був відслужений чин благословення підрясників, які о. Михайло після того окропив свяченою водою. Та найцікавіше тільки починалося, адже всі з цікавістю споглядали на новооблечених, милуючись їхнім вбранням, і кожного з присутніх переповнювали різні почуття, кожному хотілося потиснути руку, побажати добра, обмінятись братнім поцілунком.

З привітальним словом до присутніх звернувся отець-ректор Іван Римар, який зробив невеликий екскурс у своє студентське життя, провівши паралель між цим днем і днем своїх облечин. У своєму слові ректор акцентував на тому, щоб кожен дбав про чистоту цього одягу, щоб наші вчинки, слова, думки не штовхали нас у ярмо гріха, немовби потверджуючи слова з послання Апостола Павла до Римлян, якими другокурсники підписали пам’ятні образки: «Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновлення… Сам цей дух свідчить разом із нашим духом, що ми – діти Божі».

Дуже зворушливим було привітання отця-духівника Мирослава Богака, який, зокрема, наголосив на тому, що навіть якщо ми будемо мовчати, то сам одяг буде проповідувати Слово Боже, бо одяг цей не звичайний, а священичий.

Завершальним акордом дійства було подячне слово старости ІІ-го курсу Василя Бойка, який висловив подяку Владиці, отцю-ректору, викладачам, батькам та всім присутнім за молитви, підтримку і розуміння.

«Дай Боже, - як сказав Блаженніший Любомир, – щоб ми мали велике бажання бути людиною. Ми зустрічаємо багато осіб, але мало серед них людей, – людей у повному значенні того слова. Дуже важко визначити що це таке, але можна сказати з певністю, що людина – це особа, яка, якщо не під кожним, то під багатьма оглядами робить на нас враження. Після того як ви з такою людиною зустрілися, ви відходите кращими…». Тож будьте добрими, гідними для наслідування, «…пам’ятайте цю Божу днину, такої більше не буде, бережіть в собі людину, бережіть себе!»

 
float
© 2008 - 2016. Тернопільська Вища Духовна Семінарія. Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволено при умові обов'язкового вказання активного гіперпосилання на джерело.
Прес-служба ТВДС не завжди поділяє думку авторів публікацій.

Warning: Use of undefined constant COP_JOOMLA - assumed 'COP_JOOMLA' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/tvds/public_html/modules/mod_ext_custom/mod_ext_custom.php on line 26

Developed in conjunction with Ext-Joom.com

Please publish modules in offcanvas position.