ІСТОРІЯ БРАТСТВА МАТЕРІ БОЖОЇ НЕУСТАННОЇ ПОМОЧІ У ТВДС
З волі Божої і благословення ректора Тернопільської Вищої Духовної Семінарія імені Патріарха Йосифа Сліпого отця-мітрата (тепер єпарха Тернопільсько-Зборівського) Василя Семенюка, 12 квітня 2003 року Божого при семінарії було засновано братство на честь Пресвятої Діви Марії.
Перед вступом до Братства, кандидати у кількості 9 чоловік, були ознайомлені із правилами Братства. Після трьохденних реколекцій, які завершилися 12 квітня 2003 року, охочих братів було прийнято в братство Матері Божої Неустанної Помочі. Акт посвяти Пресвятій Діві Марії та торжественне прийняття довершив реколектант єромонах Пахомій Ковальов.
Духовним провідником Братства був призначений о.Олег Каратнюк (виконував ці обов'язки до травня 2003 р.Б.) і головою - брат Ігор Оплета (виконував обов'язки до травня 2003 р.Б). Потім головами Братства були брат Василь Боднар (до вересня 2005) та брат Андрій Шалай (до травня 2007), а духівником о.Василь Вуйцік. Тепер головою є брат ________, а духівником з вересня 2005 і до тепер є о.д-р Михайло Пастух.
На ланий час Братство нараховує ____ чоловік. Члени Братства щотижня збираються у семінарії біля ікони Матері Божої Неустанної Помочі творячи спільну молитву за успішний розвиток і поширення культу Матері Божої Неустанної Помочі, а також обговорюючи діяльність братства. Часто відбуваються прощі до чудотворних місць с.Острів (що знаходиться за декілька кілометрів від семінарії) а також до Зарваниці та інших. Братством опікуються також отці-редемптористи, які приїжджають щоб поділитись мудрим словом Божої науки та своїм духовним досвідом. Частіше від всіх нас відвідує о.мітрат Михаїл Шевчишин.
ІСТОРІЯ ОБРАЗУ МАТЕРІ БОЖОЇ НЕУСТАННОЇ ПОМОЧІ
Серед нашого українського народу пломеніє велика любов до Матері Божої. Чимало з нас неодноразово зверталися у своїх молитвах до Матері Божої Неустанної Помочі. На золотому тлі цієї ікони зображена постать Пречистої у темно-синьому одязі з Божим Дитятком на руках, що поклало свої руки у праву руку Матері, а по боках два Архангели із знаряддям Христових мук.
Скільки наших храмів, осель прикрашає і охороняє ця ікона. Скільки гарячих молитов покладено до Її стіп. Немов якась чарівна сила притягує людей до цього образу. Велику ласку отримає той, хто у своїх потребах спішить до Матері Божої. Небесна Покровителька великими своїми чудами доказує, наскільки приємними для Неї є ці молитви, віра і любов Її дітей.
Історія цієї ікони така. Була колись на Сході у місті Антіохії стародавня ікона Матері Божої, яку згідно з переданням намалював святий апостол і євангеліст Лука, котрий відобразив риси Матері Божої.
У першій половині V століття цариця Пульхерія перенесла цю ікону до Царгороду та збудувала храм, який названо Одігідрія (Провідниця). Згодом так стали називати ікону. Образ шанували не лише у столиці східного християнства, а й на цілому Сході. Ікону стали копіювати і розсилати по усіх землях. Деякі з них потрапили й на Русь, як наприклад, смоленська «Страсна».
У 1453 році турки здобули Царгород і разом з іншими пам'ятками християнської старовини спалили образ Одігідрії. Оригінал було знищено, проте копії збереглися.
Одна з них наша. Порівнюючи з описом оригіналу, можемо вважати, що ікони подібні між собою.
Про початок нашого образу не знаємо нічого. Вперше зустрічаємося з ним в одній з церков острова Крет. Як сама Одігідрія, так і ця копія була у великій шані і славилась чудами.
У 1496 році, у часі, коли Царгород був зайнятий турками, а острів Крет був християнським, якийсь купець, житель цього острова, дібрався одного разу до церкви, викрав ікону та сховав на своєму кораблі між крамом, маючи намір продати її за морем. Так Боже Провидіння використало цього грабіжника, щоб врятувати ікону перед босурманами, котрі згодом зайняли острів.
Купець поплив до Італії. У дорозі трапилась така буря, що тільки чудом, завдяки Пречистій Діві Марії, врятувався. Через рік прибув до Рима, столиці християнства, і став продавати свій крам. Та довершити справу йому не довелося, бо важко занедужав. Поселившись у свого приятеля, він згодом закінчив життя.
Перед смертю пізнав свій гріх, покаявся сердечно та попросив приятеля, щоб той віддав ікону до якоїсь церкви.
Приятель пообіцяв це зробити, однак, за намовою своєї дружини,не дотримався обітниці. Не допомогло й те, що Пречиста раз-у-раз появлялася йому у сні, нагадуючи повернути ікону. На кінець сказала, що за кару він невдовзі помре, що й сталося. Але й це не зломило опору жінки. Одного разу з'явилася Мати Божа малій донечці тієї вдови та сказала: «Скажи мамі, що Мати неустанної Помочі наказує віддати ікону до церкви, якщо не послухаєте, всі помрете». Тоді щойно злякалася вдова та виконала волю Матері Божої. 27 березня 1499 року при великій кількості народу ікону перенесено до церкви святого Матея, що стояла на Ексвилинській горі та належала монахам чину св.Августина.
З того часу 300 років перебував образ у церкві св.Матея, що стала улюбленою святинею римського народу. Там відбувалися численні чуда.
З вибухом у 1793 році революції, у Римі було зруйновано церкву св. Матея. Монахи розійшлися світом. Серед цього хаосу ікона зникла. Щойно через 70 років її віднайдено під вівтарем в одній каплиці. Святіший Отець Пій IX віддав її під опіку отців-редемптористів, церква яких неподалік того місця, де колись стояла церква св. Матея.
З того часу аж до нині по цілому світі шириться почитания образу, а Мати Божа винагороджує цю набожність численними чудами і щонайважливіше: не лише римська ікона, а також її копії мають цю чудодійну силу.
Скажемо й кілька слів про ім'я ікони. Ми розповідали, що Пречиста Діва з'явилася малій дівчинці, назвавши себе Марією Неустанної Помочі.
Свята віра вчить, що людина, яка живе у Божій ласці, не може довго витримати у добрім, ані побороти тяжкі спокуси, якщо у цьому не допомагатиме Бог.Коли людина поповняє тяжкий гріх, з нього годі самому встати – потрібна повна ласка, ласка покути. Щоби витримати у добрім аж до смерті та отримати вінець нагороди, потрібно ласки витривалості, яку ми можемо заслужити собі молитвою. Крім, того, ми знаємо, що всі ласки, які дає нам Христос, і якими Бог хоче врятувати світ, віддав у руки Пречистої, щоб вона дарувала їх тим, кого вважає гідними того.
Стає зрозумілим, що нам для спасіння потрібна неустанна допомога Божої Матері. Вона, Непорочно Зачата, як колись освятила св. Івана Хрестителя, уділяючи йому ласки, рівноцінної хрещенню, так і в нас зродила ласки до життя. Це надприродне жнггя підтримує та розвиває своєю неустанною поміччю. Вона є нашою правдивою Матір'ю Неустанної Помочі.
Те все, що досі сказане про цю ікону, про її давнє походження, про чудесне збереження та чуда, що вказують на особливі наміри Божого Провидіння, Її ім'я, що містить у собі глибинні правди, це все спонукає нас до глибокої пошани цієї ікони, до набожного взивання Божої Матері під іменем Матері Божої Неустанної Помочі.
Прибігай тому до Неї, дорогий читачу, що потребуєш безнастанної помочі, закликай її невпинно тим святим іменем.У Неї знайдеш ласки, потрібні для твого стану, силу для виконання обов'язків, поборення спокус, несення хрестів. Вона дасть тобі останній дар – ласку щасливої смерті, що є вінцем усіх ласк та початком вічного життя.
ЯК УТВОРИЛОСЯ НАШЕ АРХИБРАТСТВО?
22 грудня 1927 року, у день Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії при церкві отців-редемптористів у Станіславові (сьогодні Івано-Франківськ) було засноване наше братство. Його головна мета – поширення набожності до Богородиці під повним змістом імені Матері Божої Неустанної Помочі.
За основу статуту взято статут Архибратства Божої Матері Неустанної Помочі та св. Альфонса, що має свій осідок у Римі при церкві св. Альфонса, де перебуває чудотворний образ Матері Божої Неустанної Помочі.
Закладаючи нове архнбратство, ми мали намір зарадити особливим потребам вірних грецького обряду, а саме у надії згуртувати багато душ, у першу чергу таких, що брали участь у святих місіях, голошених отцями-місіонарями Чину Святого Ізбавителя. Щоби Неустанною Поміччю божої Матері вони провадили досконаліше життя через часте приймання святих Тайн.
Одобрене місцевим ординаріатом, братство отримало також схвалення Митрополита Андрея Шептицького та єпископа перемиського Йосафата Коциловського. Ці владики дали дозвіл ширити архибратство в їхніх єпархіях, насамперед з нагоди місій. Невдовзі це святе діло поширилось по всьому краю, так що до кінця 1929 року було 15 000 членів.
Тоді, на прохання провідника братства, преосвященний Григорій Хомишин подав прохання до Апостольської столиці, щоб це братство, яке передбачає гарну майбутність, піднесено до ступеня Архибратства.
Святіший Отець прислухався до цього прохання і декретом від 12 вересня 1932року підніс братство до гідності Архибратства з постійним осідком у Станіславові, наділяючи тамтешнього провідника владою приєднувати інші братства з такою назвою.
Одночасно Святіший Отець уділив членам Архибратства багатих відпустів.
ВІДПУСТИ
Для членів Братства
Повні відпусти:
І. При звичайних умовах, відправивши святу Сповідь і Причастя та помолившись у наміренні святішого Отця, отримують повний відпуст усі члени Братства:
- У день вступу до Братства;
- У день щомісячного святого Причастя;
- На празннк Благовіщення, Успения, Різдва, Покрови, Введення та Непорочного Зачаття Божої Матері.
II. У годину смерті, признавши щонайменше сокрушеним серцем святі імена Ісуса та Марії.
Для усіх без винятку
У празник Сострадання Божої Матері після виконання звичайних умов (Сповідь, святе Причастя, молитви у намірах Святішого Отця), отримують повний відпуст усі вірні, що відвідують церкву, при якій канонічно засновано братство.
МЕТА АРХИБРАТСТВА
Почитати Пречисту Діву Марію під іменем Божої Матері Неустанної Помочі, як в семінарії так і поза її межами, щоби за Її заступництвом вимолити ласк на дорозі покликання та в майбутньому гідного священичого служіння, особливо ласки щасливої смерті. Почитати частим прийманням Пресвятої Євхаристії та поширенням слави Триєдиного Бога через різні форми почитання Пресвятої Богородиці.
ОБОВ'ЯЗКИ ЧЛЕНІВ
- Щодня вранці та ввечері відмовляти три рази «Богородице Діво».
- Відвідувати хоч раз на тиждень ікону Матері Божої Неустанної Помочі у церкві братства.
- Приймати раз на місяць, по можливості в останню неділю місяця св. Причастя на честь Пречистої Діви Марії.
- Брати участь у духовній вправі приготування до доброї смерті, що відправляється у церкві Братства в останню неділю місяця.
- Носити медаликБожої Матері Неустанної Помочі.
- Намагатися, щоб в оселях членів Братства шанували ікону Божої Матері Неустанної Помочі.
- Намагатися поширювати побожність до Божої Матері Неустанної Помочі.
|
