Тернопільська Вища Духовна Семінарія УГКЦ

Студенти ТВДС, розпочинаючи з другого курсу навчання, проходять пасторальну практику: катехитичну, педагогічну, капеланську, місійну, проповідницьку, літургічну ( згідно відповідної готовності до тієї чи іншої праці). Пасторальна практика відбувається під наглядом досвідчених педагогів, катехитів, капеланів, місіонерів, проповідників.

Пасторальна формація дозволяє пізнати служіння і життя єпархіального священика, допомагає застосувати теоретичні знання здобуті студентом і розвиває душпастирський досвід в кандидата на священство. Окрім цього, ректорат отримує інформацію про здатність семінариста до тієї чи іншої діяльності.

• в педагогічній практиці здобувається підготовка студента до викладатської діяльності;
• в катехитичній практиці застосовуються і вдосконалюються катехитичні програми вивчені під час інтелектуальної формації;
• в капеланській практиці семінарист проходить різні види капеланського служіння;
• під час місійної діяльності студент приготовляється до евангелізації сучасного світу;
• проповідницька практика допомагає майбутньому священику достосувати Христове Євангелія до обставин життя і досвідчень кожної людини.

Практика проводиться:

• педагогічна – в школах і навчальних закладах
• катехитична – в парафіях і школах
• капеланська – в вищих навчальних закладах, лікарнях, інтернатах
• місійна – в парафіях Східної України
• проповідницька – в семінарії і на парафіях
• літургічна – в семінарії і на парафіях

Оновні завдання:

• формування і приготування кандидата до ієрейських свячень
• здатність до служіння
• допомога парафії
• ознайомлення з різними парафіяльними спільнотами
• зростання у душпастирській тотожності
• розпізнавання і розвивання душпастирських здібностей
• осмислення здатності кандидата до священичого служіння

Окрім цього семінарист під час практики зобов’язаний: брати активну участь в житті парафії, парафіяльних інституціях, парафіяльних богослужіннях, брати опіку над освітніми і медичними закладами, вести суспільну та соціальну діяльність, пасторальну діяльність з молоддю, практикуватися в екуменізмі і евангелізації сучасного світу, а також в адміністраційних справах на парафії.

Пасторальна практика формує: організаційні здібності, вміння вести діалог, формування етичних норм, розвивання ораторських здібностей, оперування відповідними формами, методами і засобами навчально-виховної діяльності, вміння застосувати вивчений матеріал до життєвої ситуації, здатність аналізувати, розвивати творчі якості.

Допомогою в пасторальній практиці є: навчальна програма, яка акцентує на душпастирських аспектах священичого виховання, а саме: на пасторальній опіці сімї, молоді, хворих, учнів, військових, на духовнім провідництві згаданих категорій, на соліднім катехитичнім і гомілетичнім приготуванні. Виклади проводять відповідні і досвідчені фахівці.

Керівництво практикою: здійснюється за допомогою ректорату, який координує дії відповідальних за практику, надає методичну допомогу, оцінює і рецензує заняття, веде співпрацю з відповідними інституціями на яких відбувається практика, організовує і контролює діяльність, підсумовує і надає характеристики.

Підсумком практики є: відгук керівника практики на кожного семінариста, в якому вкаже його сильні і слабкі сторони як майбутнього душ пастиря. На основі таких спостережень Ректорат Семінарії дає рекомендації Правлячому Архієреєві до якого виду душпастирства найбільше надається його кандидат, щоб доручити йому найвідповідніші душпастирські обов’язки у єпархії.