Конференція з владикою Теодором

PLG_VOTE_USER_RATING

PLG_VOTE_STAR_INACTIVEPLG_VOTE_STAR_INACTIVEPLG_VOTE_STAR_INACTIVEPLG_VOTE_STAR_INACTIVEPLG_VOTE_STAR_INACTIVE
 

DSC 0059124 січня в ТВДС відбулась конференція, яку очолив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський - владика Теодор (Мартинюк). Владика розпочав із апостольського листа папи Франциска, стосовно закінчення року Божого милосердя і наголосив на одну із його складових - темі покаяння. Було відмічено, що коли мова заходить за покаяння, то часто люди користуються стереотипами, що покаяння змушує почувати себе винним і є таким, що нібито гризе людей зсередини. Продовжуючи тему покаяння владика представив притчу про "Милосердного самарянина" та провів аналогію, чи, точніше, співставив головного героя притчі - самарянина, з Ісусом, тим самим вказав дорогу до наслідування. Владика провів паралель - побитий, безпомічний єврей з притчі - це є кожен з нас, бо всі ми потребуємо допомоги, тільки варто дозволити Ісусові погрузити нас, таких слабких, на свого осла та відвезти туди, куди Він сам захоче. 
Покаяння, зі слів владики, це є той єлей, котрий омазує нашу душу та зцілює її; Христос дарував нам покаяння, щоб зробити нас по-справжньому вільними, щоб зробити свобідними від наших пристрастей, слабкостей, упадків , щоби звільнити від осаду нашу душу. 
Також владика дефініював поняття гріха, представивши його через призму єврейської ментальності; отже, гріх - " збитися з дороги", "втратити мету", "піти в інший бік". Покаяння натомість - "зміна мислення"; і навернення до Бога, це перш за все навернення до особи. 
Інколи людям важко звершувати покаяння через недовіру. А звідки її взяти? Вона зароджується зі знання тої людини, яка тебе веде, що вона тебе не зрадить чи не вдарить ще важче. Довір'я зароджується тільки тоді, коли я знаю ту особу. "Киньмося в Господні руки, а не в руки людські, бо яка Його велич, таке і милосердя" - пише Сирах. 
Поглянувши на притчу про "Милосердного самарянина" бачимо, що сам самарянин не веде діалогу з побитим євреєм, не потішає його, для самарянина має значення лише він сам. Аналогічне ставлення Ісуса до кожного з нас. Тільки потрібно бути відкритими для того, щоб дати Йому себе кинути на віслюка та варто йому довірити цю справу покаяння.

 

Автор: бр. Павло Боняківський

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

float
© 2008 - 2016. Тернопільська Вища Духовна Семінарія. Всі права застережено.
Використання матеріалів сайту дозволено при умові обов'язкового вказання активного гіперпосилання на джерело.
Прес-служба ТВДС не завжди поділяє думку авторів публікацій.

Developed in conjunction with Ext-Joom.com

Please publish modules in offcanvas position.